Проза і поезія
Є пісні, під які варто мріяти
Лиш тому, що вони в тебе є,
І натхнення у вчинках сіяти,
І пишатись, що маєш своє
Є пісні, під які легко мріяти,
Відпускати старе в далину
І дитинно, дитинно вірити
В мудрість часу, його сивину
Хтось його пропускає крізь пальці,
Хтось забув, що воно за...
Джазом сповиті, ми марили чарами
Й кавою дихали десь поміж хмарами,
Доки душа, саксофоном колисана,
Сіяла квіти, свінгом...
Де мають жити янголи?
У світі, між людей?
Барвують долі фарбами,
Позбавлені страстей
Користі не заради
Живуть вони й пливуть
Рікою поміж спраглими,
Добро у світ несуть
Кому воно дістанеться?
Та не у тому суть,
Щоб названим буть янголом,
А щирим щоби буть
Пізнати те духовне,
Що...
Бруківка береже сліди
Закохано-мрійливих пар,
А що було: цвіли сади
І квітнув їх кохати дар
А, може, то мені наснилось,
Я бачив образи ясні,
Що у обіймах всяк світились,
Цілунки сипали рясні
Ліхтар, соромившись, торкався
Туманним світлом дивних чар,
А я тобі в ту мить зізнався
Й...
А давайте щиро:
Про любов,
А, можливо, вічно
Про чекання;
Серце тріпотіло знов і знов
В день з тобою
Світлого...
А я читала і чекала,
Коли зійде з небес снага,
А я в душі думки плекала,
Та залишились лиш слова
Свій час діждати – то є мука,
Немов рахуєш кількість зір,
Бо у душі царить розпука,
Бо не сягнути тих світил
Нестерпний час не зна дороги,
Та і куди не поведе,
Не хочуть йти шляхами...
А ти пиши йому довгі листи
Про природу, любов
Особисту свободу,
Мрії вкладай у слова
Ти пиши; на папері,
Що лакмусом стане у почуттях,
Ти пиши й ніби дотиком акварелі
Світ барвуй, той, що ваш, що на двох
Простягай в далину свої крила,
Їм під силу літать в небесах
Він озветься до тебе:...
Як часом хочеться писать,
Не помічаючи години;
Натхненний квітами, літать
І радості збирать хвилини…
Ловити серцем жмені сонця,
Барвінком кликати росу
І дихать, дихать так досхочу,
Відчути подивом красу…
Щоб марево ночей неспаних
Минуло в яслах диво днів;
Щоб дню наспівував серпанок
І...
Я не стала пророком досі,
Мої вірші і всі рядки
Тут малюють цікаві осі,
Їх бравують весь час малюки
Я не стала знаряддям праці
Днів рутинних і дивних снів,
Я благала себе, благала
Знайти долю і викопать рів
Рів – не прірва, не спосіб життя,
Це лиш захист, «стіна вороття»;
Те, що було,...
Що фальш? То викривлення слів,
Невтомна спрага щось комусь збрехати,
Вдавана милість Божого буття
І неможливість правду ту сказати
То зовсім інше бачення життя
Таким, яким його малюють блазні,
То шлях в нікуди, вже без вороття
І без думок, бо там вони не ...