***

І знову розбрат,

І знову війна,

І голод диктує нам хижі слова…

Дарма, що ті ниви втомились

Від гуркоту танків сповна;

Живі ті колосся,

Живі ще й поля,

І, може, насіють там проса,

Лиш хтось, ба не я….

Я в полі – зернинка,

Крізь вас я чужа,

До неба – сходинка,

Та я ще жива…

Живу й не гадаю,

Бо думка сплива;

До купи не скласти мені вже слова…

Лиш бачу хмаринку –

Ось там, за вікном;

Життя – то є річка,

Пливи, мов човном,

Повз небо, блакиті, безкраї поля

І сонцю в серпанку

Кричи: « Я жива….»

                                                               2014р