***

Солодкий, багряний присмак туману

Плекався в долонях густої стерні.

Він слався й встелявся,

До віт доторкався

І марив закохано в світлій імлі…

Він мріяв хвилинами в ніжній блакиті,

І бавився з квітами, небом повитий.

Він зорів світанком, умитий росою

І ніжився сонцем у парі з красою…

Горнувся душею до теплого ранку,

Мов пташка грайлива, вмостився на ганку.

Світанок цілунком збудив все довкола

Й заквітли малюнки

Ще сонних ідей…

Солодкий, багряний присмак туману

Розтанув закохано в рідній імлі…

                               2014р