***

Протинаючи гілками небо,

Линуть до сонця дерева

Лиш пошуки справжнього світла

І більше нічого не треба

В погоні за тим невловимим

Люди втрачають сили,

В гоніннях за щастям зримим

Зношують свої жили

Думають про майбутнє,

Вірують в небеса

Скільки таких є? – сотні

Їх загубила краса

Можуть і хочуть, прагнуть,

Відповідь є проста:

Ті, хто в «нон-стопі» завжди,

Хвилини рахують до ста

Світло вже штучне – люстра,

Й день добігає кінця

Зміни захоплюють простір,

Знищують власне «я»

Замість паперу – гаджет,

Заміть розмов – жаргон

Хто вже кому пояснить

Як збагатить лексикон

Замість усмішки – смайлик,

А у вухах рок-н-рол

Скільки у світі зайвих

Вчинків, що крадуть той сон

Віти шукають волі,

Кисню, дощу, снаги

Люди міркують поволі,

Ждучи своєї весни

Щирість побачити – важко,

Щирих знайти – то труд

Добре в душі буть пташкою

Й добре – пізнати суть…

                                   2015