Хвилини танули, мов крига навесні,
І зорі падали у тихі літні ночі;
А діти мріяли, літаючи у сні,
І прагнули пізнати світ охоче…
Збирала квіти вічність у саду
І марила казковим тим світанком,
Що бачив жито, море й доброту,
Й тому він зветься яснодивним ранком…
Сміялось сонце десь за зеленгаєм,
Й рясніли трави гомоном тепла;
А я блукала синім небокраєм
І стежка долі вдаль мене вела…
2014р
