Де колір переходить в пейзаж,
Де сонце геть заплутане блукає,
Де книга снів утомлена дрімає,
Там відкривається нам вранішній пасаж.
Розлите молоко у небокраї,
Молочні квіти у безкрайому тумані,
Грайливі діти і дорослі мами
Усі вони живуть лиш чудесами.
Чудес на світі мало не буває,
Лиш віра в них в дитинстві ще блукає.
Молочні квіти й молоко в тумані
Присплять людей й залишать їх в омані…
Червень 2014
