Можливо, хтось напише краще,
Що десь не буде «чуже» й «наше»
І жити буде лиш своє
І там, де дощ промінням є
Можливо, хтось знайде іскринку
В той день, де сірим стало все
І десь візьмуть до рук дитинку,
Згадають те, що щастям є
Барвисті миті будуть завжди,
Без «може», «ніби» і «колись»,
І «хтосі» ті знайдуть всі скарби,
Що дивом в дні життя вплелись…
2015
