Тиха мелодія шепоту трав
Поєдналась із звуками пісні.
І здавалось, що світ хтось приспав
У музичній прекрасній колисці.
Струни ніжно до серця шепочуть,
Кожна з них своє місце знайшла.
Вони спогад залишити хочуть,
Що життя – то є вічна мольба.
Піснярі – незвичайні люди,
Творять музику чарівну.
Звуки ті розлітаються всюди,
Я до них, як до сонця, прильну.
Поєдналось із вітром небо,
І з’єдналось з струною життя.
Чути музику ту є потреба,
Бо пісні – то є книги буття.
2013р
