Чарівними, мрійними,
Переливами, зливами
Хвилювалась й торкалась
Осінь сиву й красиву
Зиму сніжну й просту….
Йшла, ступала і слалась,
Мерехтіла, вражала сповна;
Мила осінь, востаннє, здавалось,
Шепотіла в саду край села…
Тиха осінь барвистою стала,
Гомоніла, бриніла для нас;
Зими подих вона відчувала
І шукала на пам’ять прикрас…
Чарувала й чекала чарівна,
Мила пані в осіннім жалю…
Чарувала й чекала невпинно,
Що знайдеш ти кохану свою…
Теплий вересень вересом квітнув,
Ген за обрієм, у небесах…
Квітнув цвітом кохання осіннього
І здіймався, неначе птах…
Він встелявся, неначе квіти,
Що раділи веснянім дощу;
Він вслухався до гомону звідти,
Де залишив кохану свою…
Марив чарами золокрилими
І радів прохолоді й дощу…
Він лиш дихав кохання хвилинами
Й сказав собі: «Не відпущу» …
2014р
