Кожного ранку я прокидаюся з думкою, що сьогодні новий день, і він обов’язково буде кращим, ніж вчорашній. Десь у іншому кінці міста з самого ранечку прокидається водій трамваю, який потім везе мене до школи. Кожного дня для несення школи прокидаються ще зовсім юні солдати, і я впевнена, що мене захистять. Я бачу щодня як живе моє місто і як з весняним настроєм оживає моя країна. Мені сняться кольорові сни, в яких я мандрую вуличками свого міста, міста, яке є моєю маленькою Батьківщиною. Навесні я дякую своєму дідусеві за світле небо і щасливе дитинство і мрію, щоб воно було таким і у інших. Я радію за наші перемоги і хвилююся за наші поразки і вірю, що моя країна – вільна і сильна. Ось це і є єдність країни, єдність українців, коли твоє серце заставляє битися серце того, хто поруч…
Я - за єдність України
