Життя нетлінне і таке спокійне,
Неначе сон у дивну літню ніч;
Воно радіє завжди так дитинно,
Не поспішає, вловлюючи мить
Смарагдового неба вечорами,
Цілує палко ніжними вустами,
І гомонить народними піснями,
Неначе мрію хоче розказать.
Встеляється казковим горизонтом,
Заплутує туман поміж дерев;
І вірші пошепки читає нам експромтом,
Дарує всім парюри королев,
Захованих у сонячних світанках….
Життя дивакувате і смішне,
Багряне, жовте, злотоцінне,
Воно радіє завжди так дитинно…
Й тебе промінням обійме,
Якщо в твоєму серці ще живе дитина….
2014р
