Золота осінь...
Ніхто не зможе передати краще за неї аромат опалого листя...
Ніхто не розповість краще за неї лісові таємниці...
Ніхто не позолотить краще за неї дерева...
Вона йде, і встеляються перед нею
Дороги сухою травою...
Заколисує вітер ще теплий її уночі.
А вона залишає на згадку
Картини з опалого листя...
