У синьому небі
Згубилося літо,
В прозорих хмаринках
Пірнало воно.
Та ось веселунок
Забрали лелеки,
А літо у казці
Забуло про все.
Чи довго, чи ні
Там воно пустувало -
Отямилось раптом
Невідомо де.
І стало питати
Блукаюче літо,
Яка пора року
По світу іде.
Дізнавшись про зиму,
Здивоване літо
Полинуло...
На кого мушу сподіватись
У битві сильній у житті?
На кого всю надію класти –
Чи може хтось мене спасти?
Чи можу я так навмання
Життя своє віддати людям?
Нехай радіють тихім дню,
Я ж буду завжди поряд з вами.
Як подих сизого орла,
Як змах тих крил у гвинтокрила
Хай буде вільна вся Земля
І я радіти...
Де твориться істина,
Де робиться правда?
Де можна знайти
Своє щастя
І ласку?
Де можна знайти
Товариша вірного?
І де в нас у світі
Правдиві слова?
У якій же країні,
На якому континенті
В нас можна знайти
Людину без жартів?
Коли, у якому столітті,
Ну хоча б на хвилинку,
У нас не буває дивних...
Де колір переходить в пейзаж,
Де сонце геть заплутане блукає,
Де книга снів утомлена дрімає,
Там відкривається нам вранішній пасаж.
Розлите молоко у небокраї,
Молочні квіти у безкрайому тумані,
Грайливі діти і дорослі мами
Усі вони живуть лиш чудесами.
Чудес на світі мало не...
Перший, хто нас зустрічає, коли ми виходимо на вулицю - вітер. Він бавиться нашим волоссям, проковзуючи крізь нього. Вітер, вітаючись, пестить наші долоні, оплескуючи їх своїм теплом.
За день він долає сотні кілометрів на своєму шляху, вбачаючи у кожній краплині дощу або промені...
Вишневе дерево в саду моєї мрії
Ще зовсім молоде, як первісткова посмішка ясна.
На вишні гілля ще ламке і безтурботне,
Але ж воно вже тягнеться, вже тягнеться у вись -
До сонця й хмар - просить благословення на життя.
Минають дні за днями,
Ідуть роки протяжними стопами,
І майбуття не...
Сонце котилось додолу,
І вечір уже був не мій.
Я мовчки сиділа вдома,
На канапі зручній своїй.
Сонце спускалось тихо,
Мерехтіло червоним вогнем.
І ніч віщувала лихо,
Та пісню співав соловей.
Я не побачу тіні
Мрій забутих своїх,
Я лиш почую звуки –
Шепіт віків старих.
Я не зумію вкрасти
Наші з тобою...
Вдома було смачно й затишно. Аромат свіжоспечених пляцків оселявся у кожному куточку кімнати Олесі. А за вікном молочно-білий туман наводив лад у своєму королівстві: обіймав красунь – лип, стелився між тонкими стеблинками весняної трави, розсіювався у верхівках дерев, створюючи магічну і...
Букет конвалій на вікні
Нагадує ласкаво знов мені
Казкові подорожі уві сні…
Ті ніжні, теплі спогади
Додали трошки солоду
В мою щоденну сповідь.
Так весело стає мені
Від свіжих почуттів конвалій на вікні…
2013р