***
25.07.2014 10:16
Привіт усім! Сьогодні надзвичайно важлива і важка ситуація в країні...хоча я завжди старалась...
Проза і поезія
Глибокими літніми...
Глибокими літніми
Синіми й темними
Ночами привітними
Мандрував я до тебе
Сонце похмуре
Вдаль покотилось,
Нічка безсонная
Поряд спинилась
Зорі сріблясті
Пісню співали,
Сиві й суворі
Стражники гаю
Гамір спиняли
Й в душу вкладали
Вічні слова
Блимав той місяць
Очима великими,
Бачив...
Щастя, щастячко - щаслива...
Що ж таке щастя? Це мить або вічність? Що кожен з нас вкладає в це слово, адже багато хто і не замислюється, заплутавшись у щоденних проблемах, яке сакральне значення воно має.
Народившись на світ, щойно розплівши очі, ми бачимо перед собою очі мамусі і її щасливу усмішку. Трохи згодом...
Поміж рядків..
Я пишу поміж рядків
Самобутні ті слова
Я прошу і далі буду:
Не губіть в собі добра…
Не втрачайте все ж надію,
Коли спокою нема
Відродіть дитячу мрію
І повірте у дива…
Я пишу, а далі будуть
День за днем; слова, слова
Не забудьте свою віру,
Бо душа іще...
Сльози радощів
Сльози радості й печалі
Жити хочеться, а далі
Даль без вороття…
Увімкну в собі маленький
Вогник спогадів; й тихенько
Далі полечу…
Я здолаю сиві гори,
Літаком промчу над морем,
Небу усміхнусь…
Я дістанусь в пункт призначень
І десь там, де пункт побачень
Маму...
У квітковій, у ніжності..
У квітковій, у ніжності,
У туманній тій свіжості,
У дитячій ще мрійності
Мандрувала весна…
У заплетених косах
Простувала вона –
Радісна й дзвінкоголоса…
Вмита сонцем ранковим
Зустрічала красна
Днину небом казковим
Й милувалась сама…
Весно, веснонько мила,
Ти зажди,...
Неможливість уособлень
Неможливість уособлень,
Непотрібність нових слів
Ми живем в добу роздроблень
Душ, сердець, своїх...
Живу.
Живу в своїм маленькім світі,
Малюю небо навкруги
І сиплю квіти, ними вкриті
Будинки, вулиці й сади…
Барвистим кольором вражаю
Всіх тих, хто вірить у дива
Живу й без пам’яті кохаю,
Дарую мрійникам слова…
Я, смаком кави оповита,
Мандрую щастям по Землі,
Вбираю в себе запах жита
І...
Дихай душею...
Дихай душею, наповнюй ті груди
Дихай до болю, відчуй свою волю.
Дихай серпанком, вітай диво-квіти
Дихай і ранком, розплющ серця очі…
Бався з росою, туманом, весною,
Бачиш: то диво в обіймах з красою
Бався досхочу, і скрізь і весь час,
То є природа, що змінює...
Пам'яті Героїв Крут...
Хрестися ж, бо хрести, хрести
Є імена тих тридцяти,
Що нас покинули,
До неба полинули,
Господи, чому вони гинули?
Вони не праведні й не грішні,
Вони багаті, та не грішми,
А щедрим розмахом душі…
Вони в гімназії навчались,
Та книг батьківських не цурались,
Що їм дорогу в світ...
Від чого сльози ллються?
Господи, від чого сльози ллються?
Де знайти початок їм й кінець?
І за що думки у серці б’ються:
За любов, за правду і за честь?
Я лишила серденько в покої
І тепер воно вже не болить
Вірю я: у справжньому двобої
Я навчуся все ж кохати й жить.
Я здолаю розпач і утому,
Перемогу віднайду...
Теги
Список тегів порожній.
