***
25.07.2014 10:16
Привіт усім! Сьогодні надзвичайно важлива і важка ситуація в країні...хоча я завжди старалась...
Проза і поезія
Макове поле
По маковім полі я мандрувала
І спогади літа у мрійності днів
У пам’яті фільми мені малювали
Й душу торкали крилами снів
Десь там за гаєм
Воно зустрічало
Маковим зіллям сонця красу,
Попід горою, у зеленкраї,
Я вірші читала про мить золоту…
Квіти природи з багряним усміхом
Знов...
Багато століть...
Багато століть ми ходили навшпиньках,
Аби ніхто не почув шарудіння
Й шепіт яскравих душ…
Багато століть ми
Боялись сміятись,
Радіти, лиш плакати
Не зоглядались…
Ми зоріли небом –
Вагались, боялись
І прагнули миру у наших серцях…
А серце плекало
Життєвую силу,
Бо крила...
Мелодія шепоту трав*
Тиха мелодія шепоту трав
Поєдналась із звуками пісні.
І здавалось, що світ хтось приспав
У музичній прекрасній колисці.
Струни ніжно до серця шепочуть,
Кожна з них своє місце знайшла.
Вони спогад залишити хочуть,
Що життя – то є вічна мольба.
Піснярі – незвичайні люди,
Творять музику...
Сонячний етюд
Сонечко ясно спускалось додолу, додому. Ми не бачились, здається, цілу вічність, адже воно полинуло у іншу країну, туди, де завжди сонячно, солодко від рахат – лукуму і радісно від гри на флейті. Нам сонечко залишило лишень свою охорону – серйозних і насуплених хмар, вдягнутих у сірі і чорні...
***
Солодкий, багряний присмак туману
Плекався в долонях густої стерні.
Він слався й встелявся,
До віт доторкався
І марив закохано в світлій імлі…
Він мріяв хвилинами в ніжній блакиті,
І бавився з квітами, небом повитий.
Він зорів світанком, умитий росою
І ніжився сонцем у парі з...
Лісовий чай)
Трав’яна ароматна суміш у глиняній чашці майоріла літом, сонцем і теплом. У ній купались гайові жителі, зібрані працьовитими руками і оповиті стиглим запахом домашнього затишку… Запах промайнулого літа витав довкола мене і сонячно цілував на прощання. Здавалось, ласкавих днів вже не буде. Та ні,...
Душа...
Кричала душа,
Оповитая болем;
Кричала вона,
Відчуваючи горе.
Страждала невтомная,
Дивом сповита;
І марила зорями,
Ніччю укрита.
Хотіла літати,
Та крил тих не мала,
Що небо торкали,
Що в небо злітали.
Вона лиш казала
Прості ті слова:
«Я буду боротись,
Оскільки...
Горіло небо...
Горіло небо навкруги,
Мов полум’я над гаєм;
І думи сіяли діди,
Серпанок сіяв чари…
Свистіла курява й сади,
Вкривались густо жаром;
А пісня линула туди,
Де жито довго жали….
І диму сивого сліди
Здіймалися над плаєм;
Горіло небо навкруги
І зоріло...
Як пахне буравиця?
Як пахне буравиця?
Життя моє іскриться
Медом і теплом…
Де вранці сяє літо?
Що небо все укрите
Хмелем й молоком….
Де жито плете коси?
Бринять ранкові роси
Свіжістю й пилком…
Де грають ті музики?
Душа моя повита
Цвітом, мрійним сном…
Де сонце розіллється,
Де птах життя здійметься,
Де малюки...
Етюд*
Почуття, історії, переживання – усе це лише мить нашого життя, вона є найщасливішою секундою незабутньої подорожі блакитним піднебессям, коли ти летиш на власних крилах кохання і мариш легкою ковдрою хвилини щастя від теплих цілунків і щастя від того, що ти кохаєш…
Мить є тривожною і...
