***
25.07.2014 10:16
Привіт усім! Сьогодні надзвичайно важлива і важка ситуація в країні...хоча я завжди старалась...
Проза і поезія
Липа...
Малювала липа
Злотими квітками,
Вигравала вкрита,
Гралась з малюками.
Шелестіла сонячно,
Засинала тихо.
Віти опускаючи,
Віддаляла лихо.
Барви вранці сіяла
Золото – прозорі;
В барвах тих я мріяла
З липою у...
Квіти дощу
Маленькі квіти дощу
Виростали на підвіконні;
І віти вітру і ялівцю
Малювали життя ще сонним…
Тупотіли своїми ніжками
Краплі сизого джерела;
Їхня мати блукала стежками,
Виглядала і скрізь була…
Гомоніли піснями свіжості
Сірі тіні забутих ночей;
Ті сходинки до неба звивисті,
Бо ...
***
І знову розбрат,
І знову війна,
І голод диктує нам хижі слова…
Дарма, що ті ниви втомились
Від гуркоту танків сповна;
Живі ті колосся,
Живі ще й поля,
І, може, насіють там проса,
Лиш хтось, ба не я….
Я в полі – зернинка,
Крізь вас я чужа,
До неба – сходинка,
Та я ще жива…
Живу й не гадаю,
Бо думка...
Життя нетлінне..)
Життя нетлінне і таке спокійне,
Неначе сон у дивну літню ніч;
Воно радіє завжди так дитинно,
Не поспішає, вловлюючи мить
Смарагдового неба вечорами,
Цілує палко ніжними вустами,
І гомонить народними піснями,
Неначе мрію хоче розказать.
Встеляється казковим горизонтом,
Заплутує туман поміж...
Живучи на Далекому Сході
Живучи на Далекому сході
Люди мріють про квіти сакури…
Мандруючи пустелею Гобі
Уявляють собі Вавилон…
Квіти троянди чайної
Танцюють фарбами…
Струни бандури милої
В серці творять дива…
Дощ за вікном розказував
Віршів палкі пориви;
В танці весни із мріями
Серця любов...
Вікно у сутінках осінніх...
Вікно у сутінках осінніх
Майнуло золотим крилом;
Серпанком ніжним уклонилось
І враз усе запахло молоком….
Побіля нього яблука вмостились,
Що ніжились хвилинами у сні;
А відчуття, немов душа світилась,
Здавалось, ті дарунки лиш мені….
За сяйвом – вічність,
Тут – лиш проблиск світла;
За...
Мила пані в осіннім жалю...
Чарівними, мрійними,
Переливами, зливами
Хвилювалась й торкалась
Осінь сиву й красиву
Зиму сніжну й просту….
Йшла, ступала і слалась,
Мерехтіла, вражала сповна;
Мила осінь, востаннє, здавалось,
Шепотіла в саду край села…
Тиха осінь барвистою стала,
Гомоніла, бриніла для нас;
Зими...
Ми тіні забутих предків
Ми тіні забутих предків,
Недосяжні зорі з небес.
Неба, якого не стало,
Неба, що його позбулись…
Ми мріями мрії плекали,
І прагнули світ покохать;
Ми з вічністю в хованки грали,
А сонце брело в сіножать…
Ми небом стелилися синім,
В колисці гойдали свою
Свою незанедбану...
Я неначе у сні♥
Я неначе у сні,
І теплий вітер мене колише
На вітах сонячних весни.
Я уві сні
І запах солоду ясного,
Неначе липа одягла
Медові квіти,
Мене манить і сонця соло
Мені засяює...
Лісова хатина
Я зайшла у лісову хатину _
За вікном росла калина.
На зеленій травичці гралися діти,
Сонце яскраво світило –
То було літо.
У лісі панував мир та спокій,
Зелені дерева шуміли від вітру,
Різнобарвні квіти пахли чудово.
І так захотілося мені відправитись в ту казку,
Де небо чарівне сонце казкове,
Де...
